В очікуванні “арешту”: Коли Саакашвілі імітує своє викрадення

Неважко було передбачити, що з наближенням анонсованого “народного імпічменту” Міхо та його команда підвищуватимуть градус радикалізму. Інакше людей не заманиш

Саакашвілі стверджує, що його хочуть арештувати, аби “вбити мирний протест”. За словами екс-президента Грузії, а нині апатрида, підняли справи часів його роботи на Одещині і хочуть підвести все під зловживання владою. Далі – ще цікавіше. Цю справу доручили “якомусь Коваленку”. Це наче, як агент Сміт з “Матриці”? А ще, каже Саакашвілі, правоохоронці взяли записи зі зразками його голосу, які хочуть сфальсифікувати і опублікувати. Що там може бути такого, чого він ще не набалакав? У ситуації з цим персонажем не здивуєш навіть закликам оголосити війну Америці. Після преамбули, Саакашвілі пояснив своїм прихильникам, що в день його арешту вони мають блокувати обласні державі адміністрації, СБУ, ГПУ. І прийти 3 грудня на марш. “Навіть якщо Саакашвілі буде затриманий – все одно приходьте”, – розрекламував він свій захід.

Ці заяви викликають сумнів у його адекватності. Та, насправді, він добре розуміє наслідки того, про що говорить, і що робить. Перший наслідок, на який Саакашвілі сподіваються, що його затримають, але не депортують. Неважко здогадатися, на чому ґрунтується такий розрахунок.

А) Якщо й депортують, то до Польщі, звідки він прорвався через кордон. Цей варіант Саакашвілі більш ніж влаштовує, тому що він звідти бомбитиме українську владу усілякими звинуваченнями. Але це не влаштовує ні Варшаву, ні Київ. І це Міхо чудово розуміє.

Б) До Грузії, де йому світить кілька років тюрми, він не хоче. І небезпідставно вважає, що і в Тбілісі його не надто воліють бачити. Нинішня влада налагодила гарний діалог із Заходом, грузини випереджують нашу інтеграцію з євроатлантичними структурами, партію Саакашвілі фактично декласували на останніх виборах. Тому подразник у вигляді колишнього президента в цій майже ідилії виглядає зайвим.

В) Зрештою, депортувати не дозволять заокеанські друзі Саакашвілі. А якщо його тут лише посадять, тоді він ліпитиме із себе мученика. Простіше кажучи, цей політик розраховує на наступні помилки влади, і поки вона їх робитиме, доти він залишатиметься на плаву.

Другий наслідок нинішніх заяв – навмисне роздмухування теми “диктатури”. Саакашвілі після повернення до України ніхто не чіпає і це його дратує. Поліція не розганяє таборитів під Радою, і це також вибивається з планів. Має бути іскра, яка розпалить полум’я протестів, але її немає. Депортували кількох грузинів додому? Он в Іспанії під час спецоперації проти грузинської мафії затримали відразу 23-х одноплемінників Саакашвілі. Усіх затриманих підозрюють у квартирних крадіжках і відмиванні грошей. Але ніхто ж не кричить про порушення їхніх прав. Затримали трьох ветеранів АТО на чолі з екс-командиром батальйону “Донбас” Анатолієм Віногродським, та й це не спричинило масового невдоволення. У поліції пояснили, за що їх “пов’язали”. Політикою там і не пахне. Тобто, без іскри до “народного імпічменту” інтерес буде мінімальний. Білбордами, до яких, судячи з відданості візуальному символізму, міг докластися політтехнолог Сергій Гайдай, людей не піднімеш. От Саакашвілі й викликає вогонь на себе. Сподіваючись підняти хвилю невдоволення “диктатурою”. Якої немає, але її потрібно придумати.

Третій наслідок випливає з другого, – що робити, коли арешту не буде. Якщо Саакашвілі закликав людей блокувати органи державної влади, можна припустити, що його технологи придумали, як це спровокувати без арешту. Може ми й помиляємося, та в цій задумці має бути щось шокуюче. Напад, який називатимуть спробою замаху і звинувачуватимуть владу. Інший варіант – викрадення. Точніше, імітація. З подальшим знаходженням бранця, розслідуванням, яке традиційно для таких історій зайде у глухий кут. Третій варіант – провокація самих правоохоронців, які просто змушені затримати провокатора. І це може бути не лише Саакашвілі, а хтось з його оточення, хтось з іменем. А далі вже мистецтво правильно подати цей факт в медіа. У нас були політики, які зривали погони із силовиків, і після цього їх вважали не хуліганами, а героями. Один із таких, Степан Хмара, зараз міцно дружить із Саакашвілі. Але це так, просто думки вголос…

Фото УНІАН

Джерело:depo.ua

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *